Житомирська область

Музей української домашньої ікони

історико-культурний комплекс “Замок Радомисль”

Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» — приватний музейний комплекс, створений в місті Радомишлі (Житомирська область) українським медиком і політиком Ольгою Богомолець.

Містить у собі єдиний в Європі Музей української домашньої ікони, в основі якого — особиста колекція ікон, котру Ольга Богомолецьзбирала з 1995 року.

В експозиціях і фондах комплексу представлені також колекції предметів сакрального мистецтва і церковного начиння, а також українських і європейських старожитностей.

Комплекс об'єднує в собі готель, музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Офіційне відкриття історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» відбулося 30 вересня 2011 року. В серпні 2012 року була вперше презентована нова Богородична зала. В листопаді того ж року відкрита відновлена лінія виробництва паперу за технологією XVI–XVII ст. В 2013 році в замковій башті була відкрита каплиця ікони Божої Матері «Знамення на веселці». Нині до складу історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» входять:

Музей української домашньої ікони
Обрядова зала (котра також є частиною Музею)
Концертна зала (Камінна або Михайлівська)
Трапезна
Ландшафтний парк із двома водоспадами, а також островами, рідкісними рослинами та старовинними скульптурами XVII–XIX ст.
пам'ятник засновнику Радомишльської папірні, архімандриту Києво-Печерської лаври Єлисею Плетенецькому.

З 2011 року історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» є частиною загальноєвропейського культурного проектуVia Regia, започаткованого Радою Європи. Мета проекту — сприяти розвитку культурному обміну і туризму між європейськими країнами.

Основною цікавиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» є Музей української домашньої ікони. Його експозиція і фонди налічують понад 5 тисяч образів і скульптур (православних, унійних і католицьких), створених у XVI–XX ст. різних куточках України — від Закарпаття до Слобожанщини і від Сіверщини до Криму. Серед них — багатометрові домашні іконостаси і крихітні подорожні ікони, козацькі «ковчеги» і гуцульські складні, ікони писані на полотні, вилиті з металу і вирізані з дерева. Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Обрядовий зал.

Деякі ікони зберігають сліди часів радянського войовничого атеїзму — прострелені кулями, з виколотими очима, порубані шаблями. Серед експонатів музею — скриня, зроблена з обезголовлених ікон, віконниці з розпиляного навпіл образу Миколи Чудотворця.

Найстарішою вважається унікальна кам'яна ікона святого Миколи Чудотворця, виконана з шиферного каменю. Точно її вік наразі не встановлений, однак, на думку різних спеціалістів, що оглядали її (Інститут історії НАНУ, Музей волинської ікони), вік ікони коливається від XV–XVI століття (можливо, копія з більш раннього оригіналу) до кінця XII ст.

Експозиція Музею розміщена в п'яти залах. Одна з них — Обрядова зала — водночас є місцем для урочистих подій, де проводяться державні реєстрації шлюбів.

Музей української домашньої ікони. Фрагмент експозиції. Домашні іконостаси

У музейних фондах «Замку Радомисль» знаходиться також багата колекція предметів старовинного українського побуту, серед них — сімейні скрині, домашнє начиння (праски, прядки, плетені непроникні посудини для води тощо), човни-довбанки.

Особливий інтерес становить колекція фотографій другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Серед них — фотопортрети з майстерні відомого українського фотографа польського походження Альфреда Федецького, автора першого німого фільму. відзнятого на території України.

Вхідні квитки: дорослі-ср-пт-120 грн, сб-нд-150 грн; діти шкільного віку, студенти, пенсіонери, інваліди I-II груп * за наявністю відповідного посвідчення, студентського/учнівського квитка-ср-пт-70 грн, сб-нд-100 грн; дітям віком до 6 років-безкоштовно.

Адреса: «Замок-музей Радомисль»Україна, Житомирська область. Радомишль, вул. Щорса, 15. Моб. тел.+38 097 070 10 07; моб. тел. +38 095 412 34 25

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8C

http://www.radozamok.com.ua/ua/

Народний історичний музей Баранівського раойну

смт. Баранівка, БУ фарфорового заводу

Завод порцеляни "Баранівка" відкрив в 1802 р підприємець М. Мезер, викупивши під нього землю у магнатів Любомирських-Валевських.

Сировиною служила глина, яку добували неподалік. Виготовлена на фабриці посуд прикрашала палаци вельмож і імператорів.

Зараз підприємство не працює, але в місті працюють приватні міні-заводи з виробництва порцеляни. При Барановської фабриці з 1952 р діє музей, експонати якого створені більш ста років тому.

Адреса: Житомирська обл., Баранівський р-н., смт Баранівка, вул. Леніна, моб. тел. 50+38 (04144) 4-24-65, (04144) 4-24-87

Джерело: http://all-ukraine.com.ua/ru/object.html?id=4238

Народний музей с. Терехове

Музей історії в селі Терехове відкрито 5 грудня 1987 року. Музей присвячений історії села та містить експозицію, присвячену англійському письменнику Джозефу Конраду, який вірогідно народився у селі Терехове.

На сьогодні музей містить більш як 2 тис. експонатів, кількість яких щороку збільшується. В кімнатах музею експозиції розповідають про історію рідного краю з давніх-давен і понині, є багато предметів епохи неоліту, трипільської та черняхівської культур. Об'ємний розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Чимало матеріалів міститься про колишній місцевий радгосп імені Котовського, адже він був одним з кращих господарств Бердичівського району.

Кілька кімнат знайомлять з життям та творчістю класика світової літератури, англійського письменника, земляка Джозефа Конрада. Експонатів, присвячених Джозефу Конраду, понад 300. Вони розповідають про дитинство та молодість, родину і особисте життя письменника та про його майже 20-річні морські мандри. Представлено також літературний доробок письменника.

Ініціатором створення музею в селі Терехове став педагог та краєзнавець Микола Юхимович Шепелюк. Розпочав свою діяльність Микола Юхимович не на порожньому місці. Ще працюючи вчителем у місцевій школі, він розпочав збирати експонати. На першому етапі зорганізував до пошукової роботи вчителів і учнів Терехівської школи. В результаті було створено першу музейну експозицію, яка розповідала про історію села і Бердичівського району від первіснообщинного ладу до сьогодення. Велике місце в ній посідали археологічні старожитності з колекції педагога і краєзнавця Гаврила Григоровича Богуна, який у 50-70-х роках пліч-о-пліч з Миколою Шепелюком багато зробив для вивчення історії рідного краю. Значне місце в експозиціях займала також героїка Великої Вітчизняної війни.

Діяльність музею високо оцінена в Україні та за кордоном. У 1993 році йому присвоєно звання "Народний". Заклад нагороджено Почесною Грамотою Українського товариства Дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами (1988), Дипломом Всеукраїнської спілки краєзнавців (2009), Почесною Грамотою Посольства Республіки Польща в Україні і Польського Конрадівського Товариства (2008) і т.д. Високу оцінку його наукової праці дали Польська Академія наук, Міжнародна наукова спілка "Конрад: західні та східні перспективи", Колумбійський університет, Товариство Джозефа Конрада у Великій Британії, дипломатичні представництва Польщі, Великої Британії, Німеччини, Росії, США в Україні, а також широкі кола громадськості.

На будинку музею встановлено меморіальну дошку, присвячену Джозефу Конраду. Напис на дошці: "В селі Терехова 3 грудня 1857 р. народився Джозеф Конрад (Ю.Т. Коженьовський). Видатний англійський письменник".

Адреса: с. Терехове, Бердичівський район

Джерело: http://my.berdychiv.in.ua/images/muzey/muz_r01.htm

Народний музей хліборобської династії М.А.Марцун

«Музей хліборобською династії ім. М. А. Марцун ». Створений в 1979 році в ознаменування та увічнення трудових заслуг хліборобською династії двічі Героя Соціалістичної Праці - Марії Марцун та її послідовників. Розташований музей в центрі села біля клубу. Йому присвоєно звання «народний». У музеї розміщено 4 експозиційних розділу, де налічується близько 130 експонатів.

Адреса: с. Химричи, Дзержинський район

Джерело: http://www.people.su/ua/71856

Народний музей історії с. Кодня

13 жовтня 2015 р. в с. Кодня Житомирського району відкрилася оновлена експозиція народного музею історії села. Наукову концепцію експозиції та її втілення виконано старшим науковим співробітником відділу досліджень об'єктів культурної спадщини і науково-методичної роботи з музеями Житомирського обласного краєзнавчого музею Людмилою Журавською.

Автор і виконавець художнього проекту музейної експозиції - член Національної Спілки художників України Юрій Дубінін.

В музеї можна дізнатися про історію села Кодня з давніх часів, ознайомитися з археологічними знахідками, артефактами козацької доби та архівними документами. Старожитності, які були зібрані місцевими жителями, ознайомлять з життям містечка Кодня в ХІХ - на початку ХХ ст.

Адреса музею: вул. Валентина Грабовського, 18, с. Кодня Житомирського району.

Директор музею - Рудчук Вікторія Василівна

Екскурсії замовляйте за телефоном +380989867781

Джерело: http://kraymuz.com.ua/index.php/2009-06-25-20-56-27/120-selo.html

Народний історичний районний музей

м. Коростишів

У 2007 році музей відвідало - 1609 чоловік. Проведено екскурсій - 41. В музеї знаходиться - 5910 експонатів, з них: -23 оригінальних. Організовано виставки робіт художників О.Громової, Ю. Шинкаренко, В. Трохименка.
Виставки робіт дітей художньої школи, присвячені Дню 8-го Березня, Дню Перемоги, Міжнародному дню захисту дітей, до Нового року. Оформлено експозицію „Вони прославили Коростишівщину”. Експозиційні розгортки – „Голод 1932-1933 років”, „Коростишів в минулому та сучасний”.

Адреса: м. Коростишів, вул. Червона площа,20.

Джерело: http://korostyshiv-rda.org.ua/content/view/33/1/

Музей Чорнобильської трагедії в смт Народичі

Народицький район, один з найбільш постраждалих від Чорнобильської аварії, взагалі мав би зникнути з мапи України. Проте усім бажаючим осель у «чистих» краях не вистачило. Третина мешканців залишилася на батьківщині, нерідко повертаються додому і переселенці, отже, Народиччина відроджується. А яке відродження без пам’яті?Раніше чорнобильський музей був у Будинку культури смт Народичі, але після пожежі врятовані від вогню експонати розмістили в місцевому краєзнавчому музеї. На громадських засадах функцію офіційного завідувача виконує місцева мешканка Леся Головач, котра сама себе називає наглядачем. При необхідності вона відчиняє приміщення для огляду й екскурсії проводить невеличкими, але насиченими виставковими матеріалами кімнатками. Є там і речі унікальні, як-от стародавня ікона-диптих Божої матері чи ілюстрована карта земельних угідь одного із сіл району (цей населений пункт уже років п’ятнадцять як зник із сучасної карти). Й ікону, і карту, і десятки інших експонатів було знайдено в покинутих оселях народичан, чимало раритетних предметів побутового призначення принесли і самі переселенці перед від’їздом навесні вісімдесят шостого.
Зберігається в музеї і ключ, яким 27 травня 1986 року було назавжди замкнено двері Довголіської сільської ради – першого села, усіх мешканців котрого було повністю відселено.
Є й телеграма, яку місцеві виборці надіслали голові Верховної Ради СРСР Лук’янову на з’їзд народних депутатів, з вимогою надати слово своїй землячці Аллі Ярошинській про проблеми ураженої радіацією Народиччини. Очевидно, користь таки була, бо потому в райони пішли вагомі капіталовкладення. Шкода, що чимало тих коштів було, практично, викинуто на вітер – як, скажімо, у селі Великі Кліщі нікому ходити по заасфальтованих вулицях…
Ім’я автора основної частини експонатів (а це художні вироби з дерева, а також опудала основних пернатих і волохатих мешканців народицьких лісів) багатої і яскравої експозиції «Природа рідного краю», невідоме. Пам’ятають лише, що майстер той працював єгерем у місцевому лісгоспі…
– Приміщення музею не опалюється, – повідала пані Леся. – Хоч і є тут грубка, але розпалювати її ризиковано, та й грошей на паливо нема. І взагалі відсутнє будь-яке фінансування…
Місцевій районній раді музейні проблеми відомі. «У сусідньому Овруцькому районі, – сказали, – і такого нема. Вони лишень ставлять питання, щоб знайти для музею приміщення. А це ж район із набагато більшими можливостями щодо фінансів. У нас же є куди завести гостей і є що їм показати».

Адреса: смт Народичі, вул. Леніна,145

Джерело: http://archive.visnyk.lutsk.ua/2011/04/29/11756/

Народний історичний районний музей м. Овруч

Адреса: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Радянська,52

Музей історії села Копище

Компанія КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "МУЗЕЙ ІСТОРІЇ СЕЛА КОПИЩЕ" ОЛЕВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ спеціалізується на Діяльності музеїв та охороні історичних місць і будівель.

Зв’язатися з представниками підприємства можливо по номеру телефона 4135-0.

Керівником призначений МАРТИНОВЕЦЬ МАРІЯ ВАСИЛІВНА.

Адреса: ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., ОЛЕВСЬКИЙ Р-Н, С.КОПИЩЕ ВУЛ. ПАРТИЗАНСЬКА БУД. 49.

Джерело: http://b2bsky.co.ua/info/36269652

Народний краєзнавчий районний музей Радомишля

Народний краєзнавчий музей Радомишля був заснований в 1959 році. Сама будівля, в якому він розташовується, було побудовано ще в кінці 19 століття і виконана в стилі класицизму. Музей знаходиться в центрі міста.

У музеї налічується приблизно дві тисячі різних експонатів. У ньому є старовинні і сучасні фотографії про життя міста в різні періоди і часи, історичні документи, а також інші предмети, що відображають все, що відбувалося в Радомишлі з 17 по 20 століття.
У тематичних експозиціях музею можна побачити останки доісторичних тварин: бивні мамонта, череп туру, роги оленя благородного та інші. Оскільки зали занадто малі, щоб розташувати всі експонати та експозиції окремо, поруч можна побачити стенди з різною тематикою. У народному краєзнавчому музеї Радомишля є матеріали, присвячені голодомору, Другої світової війни, ветеранам та місцевим відомим особистостям. Також можна побачити макет папірні - пристрій, за допомогою якого виробляли перший папір для Києво-Печерської лаври . Пізніше тут влаштувалася паперова фабрика, що випускала перший папір в Україні. Хоча для такого музею експонатів в ньому не занадто багато, але заклад став центром культурного та мистецького життя міста. Тут часто проводяться різні заходи і виставки.

Адреса: Радомишль, вул. М.Житомирська,7

Джерело: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/71736_kraevedcheskiy-muzey-v-radomyshle.htm

Народний краєзнавчий районний музей
смт Черняхів

Народний краєзнавчий музей розташовується в селищі міського типу Черняхів .
Музей був відкритий в 1967 році. Він невеликий, але в ньому можна побачити різні експонати, які демонструють все розмаїття флори і фауни Черняховщіни, а також її непросту історію. Кожен бажаючий може відвідати краєзнавчий музей.

Адреса: смт Черняхів, вул. Шевченка,6

Джерело: http://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/71733_kraevedcheskiy-muzey-v-chernyahove.htm

Народний музей історії заводу „Прогрес”
м. Бердичів

Робота по створенню музею розпочалась у 1975 році. Для музею було виділено приміщення площею 68 квадратних метрів у будівлі інженерного корпусу на території підприємства. Робота по створенню музею тривала близько шести років. Його урочисте відкриття відбулося 18 грудня 1980 року, напередодні святкування 100-річчя заводу «Прогрес». Тісне приміщення музею на території заводу, куди не було вільного доступу мешканцям міста і його гостям, обмежувало діяльність культурного закладу. Тому з відкриттям нового Палацу культури і техніки заводу «Прогрес», яке відбулось 15 лютого 1986 року, в ньому було виділено просторе приміщення для створення нової експозиції музею, яку відкрили у 1989 році. Нова експозиція музею розміщена в трьох залах корисною площею 220 квадратних метрів. Загальна кількість експонатів становила близько трьох тисяч, з яких 517 – оригінальні.

Експозиція музею побудована виключно в хронологічному порядку і охоплює весь історичний шлях розвитку підприємства від часу створення у 1860 році до наших днів. Носіями інформації в справжні документи та їх копії, вирізки з газет, особисті речі працівників підприємства та інші експонати.

Адреса: м. Бердичів, вул. К.Лібкнехта,79.

Джерело: http://ridna.ua/museums/narodnyj-muzej-istoriji-zavodu-prohres/

Музей історії ВАТ „Хіммаш"

м. Коростень

До 20-ї річниці існування заводу, Білецький Павло Семенович (перший директор музею) почав збирати та накопичувати матеріали, які і стали основою для створення музею заводу «Хіммаш». З 1980 року, коли музею було виділено окреме приміщення, до його створення приступив Кошелєв П.І. Він із залученням спеціалістів заводу створював стенди, експонати, макети. У 1999 році відзначив своє 50-річчя завод хімічного машинобудування. З 2000 по 2010 рік музеєм керував Білик А.В. В музеї створено комплекс стендів, де розміщена історія заводу, його керівників, кращих працівників. Підприємство мало потужне конструкторське бюро. Значний блок експозиції музею присвячено саме досягненням конструкторів заводу.

Адреса: Житомирська область,м. Коростень,вул. Б.Хмельницького, 18, моб. тел. (04142) 22-5-01

Джерело: http://www.korosten.in.ua/index.php?page=192

Музей локомотивного депо ст.Коростень

Будівництво Києво-Ковельської залізниці, спорудження станції Коростень у 1902 році стало доленосною подією для міста. Коростенська залізниця сьогодні – це складна структура з адміністративними, виробничими, соціальними функціями. Найпотужнішим і найстарішим підприємством її є локомотивне депо, якому в 2003 році виповнилось 100 років з дня заснування. Оскільки підприємство має глибокі історичні корені по збереженню традицій залізниці, в 1967 році на ньому почалося зародження музейної справи. Музей з площею 355 м2 створювали ентузіасти - працівники підприємства Мельниченко А.Н., Галактіонов О.І., Юрченко В.Б., Чаплінський Л.Й. Особливо цікавим є розділ, присвячений розвитку залізничного транспорту та будівництву Києво-Ковельської залізниці ст. Коростень.

Суттєво збагатив музейну колекцію раритетним, предметним матеріалом Л.Чаплінський, який очолював його в останні роки. Можливо, експозиція музею занадто персоніфікована, але це має об’єктивне пояснення: – залізничники завжди брали активну участь у суспільному житті міста. Суто музейну експозицію ніяк не слід відокремлювати від самого локомотивного депо. Його виробничі корпуси – це комплекс споруд різного часу, що відповідають технічним вимогам різних періодів (з 1914-1983 рр.) та є своєрідним продовженням музейної експозиції.

Адреса: Житомирська область,м. Коростень

Джерело: http://www.korosten.in.ua/index.php?page=190